Готовність дитини до школи під час війни:



     Понад 25% дітей, які нині перебувають в Україні, позбавлені можливості повноцінно навчатися через воєнні дії та регулярні ракетні обстріли з боку Росії. Тож, станом на квітень 2024 року 628 489 дітей в Україні навчається дистанційно, ще 298 833 – у змішаному форматі (частково в школі, частково онлайн). Регулярно відвідує школу 2 727 483 дитини. 

     За лічені місяці на календарі 1 вересня — а це означає, що розпочнеться новий навчальний рік. Як відомо, діти зможуть відвідувати навчальні заклади там, де це можливо, а у більш небезпечних регіонах школярі навчатимуться дистанційно. Відомо, що війна дуже сильно вплинула на психіку дітей, тож зараз їм буде складно “влитися” в навчання. Особливо, це стосується маленьких українців, які тільки розпочнуть свій шкільних шлях — першачків. Про те, як психологічно підготувати першокласника до навчання в умовах війни, хвилює не лише педагогів, але й батьків майбутніх першокласників.

     Саме в першому класі дитина пізнає, що таке школа, навчання, друзі — це один з найважливіших етапів соціалізації дитини. Для того, аби соціалізація та адаптація дитини до навчального процесу пройшла вдало, батькам необхідно звернути увагу на рівень готовності дитини до школи.

                                        Компоненти готовності до школи

       Психологічна готовність дитини до першого класу містить наступні компоненти:

  • інтелектуальний (володіння дитини певною інформацією про себе; вміння дитини читати, писати, рахувати, тощо);
  • вольовий (наскільки дитина може виконувати роботу понад силу: висидіти на уроці, уважно слухати вчителя, тощо);
  • соціальний (наскільки дитина спілкується з однолітками та вчителями);
  • емоційний (наскільки дитина вміє контролювати свої емоції);
  • фізичний  (наскільки дитина фізично активна).
  •     Також важливим показником є мотиваційна готовність дитини до навчання. Дитина повинна чітко розуміти для чого їй навчатися і у чому вона зможе знайти інтерес. Варто зауважити, що від цих компонентів залежить наскільки успішним і комфортним для дитини стане процес навчання. Тому батькам варто звернути на це особливу увагу.


  •                      У якому віці краще віддавати дитину до школи:

         Так, експерти кажуть, що у 5 років дитина не повинна йти до школи. Батьки, які віддають дитину у школу так рано, роблять велику помилку, бо забирають у неї ще рік-два дитинства, коли вона б могла ще гратися. Тому у 5 років малечу точно не варто вести на уроки.

         А дитяча психологиня Катерина Гольцберг запевняє, що не вік має значення, а готовність дитини до школи. Так, є діти, які абсолютно готові в 6, а є і ті, кому і в 7 рано.

          Адже деякі батьки вважають дитину готовою до школи, якщо вона має певні знання. Але це не є основним критерієм. Малеча повинна вміти вільно спілкуватися з іншими, дотримуватися черги, контролювати свої дії і емоції. А якщо батьки бачать, що дитина хоче тільки бавитись, не схильна виконувати завдання, то, значить, вона не готова до школи. Найчастіше фізично дитина готова до школи ближче до 7 років. Але при будь-якому сумніві з боку батьків, поспішати не варто, і краще спиратися на досвід фахівців, а не на поради мам з дитячих майданчиків. Починаючи з 7 років, діти вправніше пишуть, вільніше відповідають на відкриті запитання, можуть збагнути різні слова, до прикладу, "іменник", "сума" тощо.

         Насправді, психологічна різниця між 6 і 7 роками приблизно така ж, як у дорослому житті між 30 і 40 роками. Зазвичай в 6 років дитина ще хоче грати в іграшки. А в 7 років він вже хоче "працювати". Окрім того, важливі не тільки "знання", а й психологічні проблеми в підлітковому віці, коли, до прикладу, більшості в класі вже по 15 років, а кільком хлопчикам по 14. Тому, чим пізніше в житті дитини почнеться школа, тим більше зміцнілою і самостійною вона підійде до неї.

                      Як допомогти адаптуватися до навчання в умовах війни?

    За словами психологині, батькам необхідно, насамперед, нормалізувати режим дня дитини. Він має бути збалансованим і чітким — це стосується сну, харчування, навчання та відпочинку. Велика кількість дітей буде навчатись онлайн. У цьому випадку батькам необхідно обов’язково:

    • - організувати для дитини робоче місце;
    • - регулярно підключати дитину до дистанційних уроків (не пропускати і не запізнюватися без поважної причини);
    • - організувати відпочинок дитини (важливо, щоб дитина протягом цього часу не користувалась гаджетами, кращий відпочинок за можливості — це фізична активність на свіжому повітрі);
    • - налагодити тісну комунікацію з адміністрацією школи, вчителями, в тому числі класним керівником дитини. Бути в тандемі з педагогом. Це дозволить дитині почувати себе як в школі: відповідально і дисципліновано.

                                                Нова роль для дитини — стрес

         Батькам варто усвідомити, що нова роль в якості першокласника для дитини є стресом. Вона переживає певні хвилювання через те, чи впорається з навчанням, чи знайде друзів серед однокласників, тощо. Варто пояснити дитині, що її почуття та переживання — це цілком нормальне явище. А також дати зрозуміти, що поруч є Ви, є вчителі, які підтримають і допоможуть. Вкрай важливо сформувати у дитини позитивне сприйняття школи. Тож, психологиня радить розповідати цікаві історії зі своїх шкільних років, наприклад, про першу вчительку, про друзів, тощо. 

    Пам’ятайте, що процес навчання в умовах війни, потребує спеціальної підготовки. Бережіть себе і своїх діток!

    Круглий стіл педагогів ЗДО "Готовність дітей до школи під час війни": 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу