Однак процес травмування може бути і не пов'язаний безпосередньо з подіями або ситуаціями. Тоді ми можемо говорити про вторинну травму, тобто травму, яка виникла під впливом кого - або чого-небудь на психіку людини, викликаючи у неї емоційний відгук.
Вторинна травматизація властива людям, які були свідками події, але самі в ній не брали участь або спостерігали подію з екранів телевізорів, моніторів.
Кожна людина унікальна і має свій запас негативних подій та свої шляхи нормалізації стану.
Багатьох із нас не вчили дбати про себе. І нам здається, що практика - це щось складне і глобальне. Утім, навіть дві-три хвилини вкладу в себе (саме стільки часу займуть у вас поради), які приносять результат.
Психологи рекомендують різноманітні вправи, які залучають різні органи чуття - зір, слух, доторки, смаки тощо. Усе це дає людині змогу відкинути, хоча би тимчасово, робочі моменти й поринути у світ своїх емоцій. З одного боку, висловити ті, якими вона охоплена в цей момент, навіть якщо вони негативні. З іншого - врівноважити їх новими, отриманими під час творчості.
1. Повільно випити філіжанку чаю/кави/какао.
Люди часто поспішають, фокусуючи увагу на результаті й упускаючи важливі ресурси, які дають процеси. Уповільніться, відчуйте смак, аромат, дозвольте собі 2-3-4-5 хвилин контакту з собою і з «об’єктом», який «лише для себе». Це допоможе відчути наповнення й радість, посилити чутливість та уважність». Коли ми їмо-п’ємо повільніше, то не тільки робимо внесок у свою «тілесність», а ще й у самооцінку, адже дозволяємо щось «взяти» собі. Тож повільне чаювання може виявитися «побаченням із собою.
2.Обійми (обійняти співробітника, дитину, чоловіка/дружину, кота)
Щоразу, коли нас обіймають або ми когось обіймаємо, ми повертаємо собі відчуття своїх кордонів. Повертаємо стан «цвінь-цвірінь, я в хатці». Обійми - якщо вони для нас прийнятні, пов’язані з близькістю, загальною задоволеністю життям, зі станом щасливості. (Зараз ми обмежені в обіймах, але навіть спогади та уявляння будуть ресурсними.
- Визирнути у вікно (знайти 5 ознак осені/зими/весни/літа - пори року, яка зараз триває).
За допомогою цієї простої практики ми перефокусовуємо увагу з внутрішнього на зовнішній простір. Цей процес допоможе заспокоїтися, знизити інтенсивність хвилювань і, водночас, повернути контакт із теперішнім моментом.
- Згадати п’ятьох осіб, про яких приємно згадувати.
Стосунки - це те, без чого людина як соціальна істота не може почуватися комфортно. Кожен із нас потребує й здатен прийняти певну кількість контактів. Ця кількість для кожного різна. Знання про те, що є люди, яким ми довіряємо, до яких ми можемо звернутися по допомогу, які викликають у нас відчуття тепла й радості, створю наше внутрішнє тло безпеки й довіри до життя. Це важливо, особливо, - в напружені часи».
5. Дві години не заходити у соцмережі (Фейсбук, Інстаграм).
6. Поставити собі два простих запитання: «За що сьогодні я була/-в вдячна/-ий собі? і «Як я про себе подбала/-в, щоби залишатися тим, хто відчуває?»
Це - турбота про того, хто піклується. Щоб мати змогу давати, важливо мати, що давати. Лише в стані ресурсності ми зможемо відгукуватися на потреби наших близьких і тих, хто поруч. Ці внески в себе, як правило, дуже прості: горнятко чаю, дозвіл собі на дві хвилини тиші....
7. Усміхнутися перехожому.
8. З’їсти щось із насиченим смаком.
9. Застосування ар терапії (використанні прийомів різних мистецтв та творчості).
10. Вправи на асоціацію (медитація):
Техніка «Пустеля»
1. Уявіть, що ви стоїте на галявині. До лісу ще далеко. Яким ви його уявляєте? Високим чи низьким, великим (за розміром) чи ні?
2. Тепер ви входите у цей ліс. Опишіть його. Як ви себе почуваєте всередині? Якої породи цей ліс? Дерева яких порід переважають: сосни, ялинки чи листяні?
3. Ви ідете лісом далі, і зустрічаєте на дорозі чудище. Опишіть його. Що ви станете робити?
4. Ліс закінчується, і ви несподівано опинились у спекотній пустелі. Спека нереальна, навколо самі бархани. Ви потерпаєте від голоду та спраги – адже ви вже неп ший день перебуваєте тут. Ви неймовірно змучені. Ви ледь-ледь ворушите ногами, просуваючись по цій спеці у місце, відоме лише вам, і раптом у піску знаходите ключ від замка. Уважно його розгляньте. Опишіть, якої він форми, з якого матеріалу. Які емоції ви пережили, коли знайшли ключ? Що станете з ним робити (залишите чи заберете із собою)?
5. Ви визначились із ключем і рухаєтесь далі. Навкруги той самій розпечений пісок, виснажуючи спека. А ви так давно не відпочивали! Пейзаж не змінювався вже кілька днів. І ось, серед царини піску, ви побачили водойму… Чи не міраж це часом? Що ви відчуваєте цієї миті? Що ви станете робити (наприклад, кинетесь до озера, повільно підете до струмочка та вмиєтесь – у кожного можуть бути свої варіанти водойм та дій)? Залишитесь біля водойми чи рушите далі?
6. Озеро залишилось позаду. Ви знову у пустелі – поволі просуваєтесь до своєї мети. І раптом наштовхуєтесь на посудину… Опишіть, якої він форми, з якого матеріалу він виготовлений? Чи цікавить вас, що у нього всередині? Чи станете зазирати всередину? Якщо так, то що побачите там?
7. Ви оглянули посудину і йдете далі спекотною пустелею. Спека геть змучила вас, але ви не зупиняєтесь. Раптом перед вами з’являється стіна. Скидається на те, що вона не має ні кінця ні краю, а вам потрібно просуватися вперед… Які у вас відчуття при «зустрічі» зі стіною? Опишіть цю стіну. Яка вона (висока, зруйнована, неприступна…)? Що ви станете робити, щоб опинитися на іншому боці, чи все-таки вирішите залишитись на цьому?
8. Отже, стіна залишилась позаду. Ви довго йшли пустелею, і нарешті, «нагорода знайшла свого героя» - ви потрапили до оази. Тут є усе, про що тільки можете мріяти! Ви користуєтесь усіма благами та насолоджуєтесь життям. Одного дня чудового дня ви помічаєте на обрії караван… Ваші дії: підете назустріч каравану чи вирішите зачаїтись у своєму раю? А може, ви просто побалакаєте з погоничем про те, що відбувається у далеких країнах, і повернетесь назад?
Інтерпретація відповідей
Погляньмо, що означають ваші відповіді.
1 та 2 запитання.
Ліс та усе з деревини, що трапляється на вашому шляху, пов’язане з інтелектом. Висота та розмір лісу відповідають силі інтелекту та обсягу пізнань. Погляд на ліс зсередини – це самооцінка власного рівня. Погляд ззовні – це оцінка людиною того, як її оцінюють інші. У людей з врівноваженою самооцінкою зазвичай розміри лісу зсередини та ззовні співпадають.
Якщо ліс складається переважно з сосен, тоді інтелект – логічного складу. Якщо з листяних порід дерев – тоді чуттєвого. А якщо з ялинок, то тоді тим мислення є змішаним (тобто складно виокремити логічний або чуттєвий тип).
Якщо ліс завалений буреломом і з ярами, тоді людина знаходиться в процесі вирішення глобальних проблем. Так буває, коли картина світу навколо видається складною та заплутаною. Більш складно, ніж про це думають інші.
3 запитання.
Чудище описує ваше ставлення до ворогів і те, як ви їх собі уявляєте. Ваші дії стосовно чудища описують ваші вчинки з вашими недоброзичливцями.
4 запитання.
Демонструє, як ви ставитесь до дружби.
Ключ як у Буратіно: великий, гарний, золотий – відповідно відбувається і вибір друзів. Друзі мають бути гарними як на підбір і головне, завжди мають бути готовими надати підтримку, в тому числі і матеріальну. Дружба для вас – це ритуал. Друзі потрібні вам для того, щоб продемонструвати власну значущість.
Ключик простенький, маленький, металевий – до друзів ви не висуваєте надмірних вимог. Друг має бути простим у спілкуванні, не напружувати ритуальними діями.
Ключ від амбарного замка – ви прагнете, щоб ваші стосунки з друзями були стабільними.
Ключ від старовинної шкатулки – до вибору друзів ви ставитесь як до придбання антикваріату – усі мусять мати свої дивакуватості, і не конче їх знайомити між собою. Проте принагідно можна сказати: «Ось товаришую я з одним хлопцем, так ось він…». За рахунок друзів ви прагнете самоствердитись.
Якщо ви не звернули особливої уваги на ключ, це означає, що у спілкуванні ви замкнені та підозріливі. Не довіряєте навіть близьким людям. Ваше головне гасло: «Не підпускати нікого до себе близько».
Роздивляєтесь ключ та залишаєте його на місці – ви виявляєте цікавість до оточуючих вас людей, але не схильні перетворювати приятельські стосунки на тягар. Намагаєтесь не «лізти у душу» друзям і не допускаєте руйнування власного психологічного комфорту.
Берете ключ, затискаєте його у кулаку або вішаєте на шию – ви серйозно ставитесь до дружби і готові виконати дружній обов’язок за всяку ціну, навіть коли це може нашкодити вашим інтересам. Ви такий собі раб дружби і розраховуєте на аналогічне ставлення до себе, тому часом викликаєте у своїх друзів почуття провини.
Кладете ключа до кишені – намагаєтесь не випускати старих друзів з поля зору, хочете «приховати» їх на чорний день.
5 запитання.
У цьому пункті ви розкриваєте своє ставлення до кохання.
Міраж – це ваше підсвідома відсутність віри у кохання. Ви женетесь за ілюзією, фантазією.
Чисте прозоре озеро – ідеалізоване ставлення до кохання. Ви прагнете кришталево чистих стосунків.
Брудне безлюдне (пустинне) озеро – підсвідоме, часто пригнічене, засудження кохання.
Водоспад – ви вважаєте кохання джерелом життя.
Кидаєтесь з усіх змучених сил до водойми – ви хочете за допомогою емоцій і почуттів позбутися проблем, що вже вам набридли.
Підходите поступово, спочатку пробуючи ногою воду – вам властиво з пересторогою ставитись до партнера. Ви прагнете дізнатись про нього якомога більше, щоб не помилитись, хочете прорахувати все заздалегідь.
Підходите до води, але не занурюєтесь у неї – неможливість розкритися у стосунках, підсвідомий страх перед партнером.
П’єте воду, купаєтесь, пірнаєте – ви насолоджуєтесь стосунками, вони вам допомагають зняти напругу.
Влаштувались біля водойми у шезлонгу – ви хочете, щоб стосунки були стабільними, тому уникаєте новизни.
6 запитання.
Посудина, що ви знайшли у пустелі, символізує вашу самооцінку.
Глиняний глечик свідчить про те, що у вас є відчуття міри; залізний, мідний чи керамічний – що відчуття міри у вас практично відсутнє.
Ви взяли глечик і зазирнули у нього – це означає, що ви прагнете самопізнання.
Ви не взяли глечик і не захотіли зазирнути у нього – найвірогідніше, ви не хочете знати правду про себе. Це може бути пов’язано з низькою самооцінкою та бажанням її замаскувати.
Глечик порожній чи заповнений піском – самооцінка занижена.
Глечик наповнений дорогоцінним камінням, золотом – завищена самооцінка, постійне бажання прикрасити себе.
Глечик заповнений водою – ваша самооцінка наближена до адекватної, відображає прагнення до саморозвитку.
7 запитання.
У цьому пункті ви дізнаєтесь про свої ставлення до проблем та їх вирішення.
Стіна висока, виникло відчуття, що її не можна здолати – ви ставитесь до життєвих труднощів як до чогось нездоланного, часто робите з мухи слона.
Стіна висока, з нерівною кладкою, завдяки чому можна підійнятися нагору – ви завжди прагнете долати перешкоди, для вас не існує нічого неможливого.
Зруйнована стіна – ви схильні нівелювати проблеми, намагаючись втішити себе.
Сидите під стіною в очікуванні допомоги – ви не впевнені у власних силах, залежите від обставин.
Станете шукати, як обминути стіну – на підсвідомому рівні ви хочете уникнути будь-яких проблем, тому намагаєтесь оминати гострі кути.
Кричите, щоб вам скинули мотузку – ви полюбляєте вирішувати проблеми за допомогою інших.
Штурмуєте стіну – ви мобілізуєтесь, але зважайте, щоб від страху не пролетіти на усіх парах повз усі труднощі. Бо в результаті ви ризикуєте знов опинитись у подібній ситуації, так і не отримавши досвід її вирішення.
Обережно перелазите через стіну – зазвичай ви вирішуєте проблеми самостійно, не перекладаючи відповідальності на плечі інших.
Вилазите на стіну і роздивляєтесь, що там, з другого боку – вам властиво зупинятися на півшляху, щоб усе передбачити та убезпечити себе.
8 запитання.
З цього пункту можна дізнатися, чи схильні ви піддаватися спокусам, коли ви все вже маєте. Чи хочете ви розвиватися і рухатись вперед чи надаєте перевагу психологічній безпеці та стабільності.
Ви вирушаєте у путь разом з караваном – це означає, що за характером ви мандрівник та пошуковець
Ви залишаєтесь у оазі – для вас важливішим за все є стан повного комфорту.
Техніка: «Дерево сили»
Мета: мобілізація внутрішніх ресурсів
Завдання:
- зняття емоційної напруги;
- розвиток уяви;
- знаходження ресурсного стану;
- наповнення ресурсним станом.
Інвентар: аркуш А-4, фарби.
Час роботи: 20-30 хвилин.
Інструкція та виконання техніки:
1-й етап. Психолог пропонує клієнту розповісти яке дерево, на його погляд, сильне, міцне, красиве. Описати стовбур, гілки, листя.
2-й етап. Психолог пропонує намалювати своє сильне дерево.
Під час малювання ще раз промовляємо характер дерева, використовуючи вже знайомі прикметники. Особливу увагу слід приділити коріння дерева, яких не видно і які дають силу, міць, здоров'я і впевненість самому дереву.
3-й етап. Запропонувати клієнту уявити себе цим деревом. Встати, закрити очі.
Підняти ручки вгору (руки-гілки, пальчики листя) і відчути, як невидимі коріння внутрішньої сили наповнюють упевненістю, спокоєм.
Зробити кілька глибоких вдихів-видихів і відкривати очі.
Висновок: Дана техніка допомагає зняти емоційну напругу, відчути підтримку.
Варто пам’ятати, що робота над відновленням ресурсу має бути систематичною та планомірно.
Кожен обирає для себе ті вправи, які найбільше відповідають потребам і дають можливість швидко відновитися.
Коментарі
Дописати коментар