Що таке "булінг" та чому про нього треба знати всім?
Сьогодні надзвичайно багато говорять про факти булінгу в школах. У кожній школі, практично у кожному класі є певні «вигнанці», з яких періодично знущаються.
Чому таке відбувається у нашому суспільстві? Адже, якщо явище булінгу, яке у дорослих згодом переростає у мобінг (Мобінг (від англ. to mob – переслідувати, нападати гуртом) – це психологічний терор, тиск, цькування співробітниками свого ж колеги) настільки поширене, то варто говорити про певні проблеми суспільства. Які саме причини могли зумовити ситуацію, що склалася?
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. 44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
· втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки,
· відчувають безпорадність і страх від постійної загрози.
· втрачають повагу до себе.
· втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися.
Ті, хто булять:
· частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
· частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
· часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
· потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Вправа «Коробка щастя»
Що змушує людину стати агресором і кривдником?
Головними причинами є особисті комплекси, непорозуміння з іншими та власний негативний досвід. Коли дитині погано, вона переносить свої емоції на інших, часто навіть не розуміючи цього.
Тож виходить, що дитина-агресор, по-перше, не усвідомлює, чому поводиться саме так, по-друге, не вміє контролювати власні емоції та їй байдуже, що відчувають ті, кого вона кривдить. Відповідно, в неї не розвинуті ключові ознаки емоційного інтелекту. А розвивати його нескладно!
Вправи для розвитку емоційного інтелекту
Як стверджують спеціалісти, понад 90% успішних людей мають добре розвинений емоційний інтелект та, відповідно, високі показники EQ.
Приклад:
· Візуально: різнокольорове листя в сонячну погоду.
· На слух: шум морської хвилі.
· На смак: солодка вата.
· На запах: аромат маминих пиріжків.
· На дотик: улюблена кішка.
За допомогою цієї вправи можна навчити виокремлювати позитивні емоції з-поміж інших та концентруватися на них.
Вправа «Інтонація» Попередньо пояснити, що таке інтонація. Потім дітям пропонується по черзі повторити з різними емоціями та відповідною інтонацією (злісно, радісно, задумливо, з образою) окремі фрази. Як варіант, можна інтонаційно програти і обговорити діалог казкових героїв. За допомогою такої вправи діти вчаться розуміти не тільки сенс сказаного, але й емоції того, хто говорить.
Отже, щоб викорінити прояви агресії один до одного як у дорослому, так і дитячому середовищі, потрібно навчитися, перш за все, розуміти емоції інших, ставити себе на їхнє місце. Це вміння називають емпатією.
Емпатія (з грец. empathia – співпереживання) – це здатність розуміти та відчувати емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» і скеровувати власну поведінку відповідно до цього.
Чому це важливо? Розвиваючи емпатію у своїх дітей, ми допомагаємо їм навчитися швидко знаходити спільну мову з оточуючими. А там, де панує порозуміння і взаємоповага, немає місця цькуванню!
Вправа «Емоції героїв»
Принцип виконання: Вихователь читає дітям казку. Кожному заздалегідь видаються маленькі картки з символічними зображеннями різних емоційних станів. У процесі читання дитина відкладає на стіл кілька карток, які, на її погляд, відображають емоційний стан героя в різних ситуаціях. Після закінчення читання кожна дитина пояснює, в якій ситуації герой був веселим, сумним тощо, і чому їй так здається.
Гра «Передача відчуттів»
Діти сідають колом, ведучий загадує певну емоцію чи відчуття та пошепки називає його певній дитині, далі необхідно «ланцюжком» передати цей стан за допомогою міміки, жестів, дотиків один до одного.
Коли діти передали відчуття по колу, можна обговорити, який саме настрій, стан чи емоцію було загадано.
Онлайн-ігри для розвитку емпатії
А чи можна емпатію та емоційний інтелект розвивати за допомогою сучасних технологій? Так! Пропонуємо онлайн-ігри для розвитку емпатії та підвищення EQ.
My Baby Care – онлайн-гра для дітей , яка дозволяє відчути себе у ролі няньки, що допоможе їй навчитися розпізнавати емоції та реагувати на них, а також сприятиме вихованню відповідальності.
У ході гри дитина вчитиметься доглядати за немовлям, виконуючи батьківські обов’язки (годуватиме, змінюватиме пелюшки, переодягатиме, гратиметься, вкладатиме спати.
Shelter – онлайн-гра, яка є симулятором життя рисі. Отже гравець не просто побачить, як поводиться цей хижак у диких умовах, а проживе його життя. Гравець – мама-рись, яка має чотирьох дітей-кошенят.
Сенс гри полягає в тому, щоб доглядати за кошентами, вчити їх полювати, уникати сутичок із більш сильними суперниками, допомагати одне одному. У кінці гри вже дорослі рисі мають розпочати самостійне доросле життя. Гра вчить емпатії, взаєморозумінню та розвиває емоційний інтелект.
Допоможіть своїм дітям розвивати у собі такі важливі якості як розуміння емоцій інших, здатність до співчуття, вміння слухати та допомагати.
Коментарі
Дописати коментар